11 жовтня Закарпаття попрощалося з Петром Раком – талановитим диригентом, педагогом, композитором, музично-громадським діячем, заслуженим діячем мистецтв України, який пішов у засвіти на 74 році життя. Провести корифея в останню путь зібралося багато його друзів, колег, всіх, хто любив і поважав його не лише за талант, а й за щире серце і широту душі. Як ніколи щемко і зворушливо прозвучала на церемонії прощання пісня Петра Рака на слова Петра Скунця “Світку мій Карпатський” у виконанні артистів ЗАЗНХ…

Ім’я цього непересічного митця тісно пов’язане з творчістю Заслуженого академічного Закарпатського народного хору: він був у минулому диригентом колективу, а музичні обробки й авторські твори Петра Рака досі займають гідне місце в репертуарі хору. Втім, його багатогранна творча діяльність залишила яскравий слід у культурно-мистецькому житті всього краю. Петро Рак народився 19 червня 1948 року в селі Вонігово Тячівського району. З дитинства виявив неабиякі музичні здібності, співав у шкільному хорі, самотужки вивчився грі на баяні. Свою професійну освіту юнак почав із десятимісячних курсів хормейстерів-баяністів при Обласному будинку народної творчості, де його наставниками були такі відомі музиканти, як Омелян Кобулей, Євген Шерегій, Сергій Кликов, Борис Затін, Петро Сокач та ін. Атмосфера обласного центру, відвідування концертів місцевих та приїжджих музикантів, знайомство з творчістю Закарпатського народного хору привело Петра Рака на диригентсько-хорове відділення Ужгородського музичного училища (клас Петра Гудзя), яке він закінчив з відзнакою і був зарахований одразу на другий курс Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка в клас професора Дем’яна Пелехатого. Ще студентом почав професійну трудову діяльність у Львові, а на четвертому курсі отримав запрошення обійняти посаду диригента Заслуженого Закарпатського народного хору.

Микола Попенко, Клара Балог, Петро Рак

Тож у 1971 році, перевівшись на заочне відділення, Петро Рак з головою поринає в роботу з провідним колективом нашого краю. Молодий диригент знайомиться з репертуаром, разом із художнім керівником колективу Миколою Попенком працює над новими хоровими творами і програмами, здійснює концертну й гастрольну діяльність, заявляє про себе як талановитий організатор, хормейстер, композитор. За ініціативи Петра Рака в 1980-х рр на базі Закарпатського народного хору з’явилася однорічна хорова студія. До неї відбирали обдарованих виконавців-співаків, займалися з ними, а кращим потім пропонували роботу в колективі.Впродовж десяти років Петро Рак був правою рукою і вірним помічником Миколи Попенка, який вважав справою свого життя піднесення статусу закарпатської народної пісні та зростання професійного рівня Закарпатського народного хору. Співпраця музиканта з колективом не припинилася й тоді, коли він перейшов на іншу роботу. Адже в хоровому репертуарі є ціла колекція яскравих композиторських робіт цього автора. Зокрема, «Світку мій Карпатський», «Вічне полум’я», «Карпатський вальс», «А смереки осені не знають» на слова Петра Скунця, народні пісні «Мамко моя солоденька», «Ішло дівча лучками», «Висока лісочка», «Недалеко ліска’д ліски», «Пішов Іван в полонину косити», «Ой докить я була у няньковім дворі», «Ой Дунаю, Дунаєчку», «Ой піду я до млина», «Два голуби воду пили», «Понад садок молоденький», «Мав я раз дівчиноньку», «Ой за горов, ой за ділом», «Ой, де ідеш, бокорашу», «Рушники», «В трнім полі» тощо. Підсумком композиторської діяльності Петра Рака стала збірка «Світку мій Карпатський» (2003), до якої увійшли кращі обробки народних пісень та авторські твори для мішаного, жіночого, чоловічого хорів та вокальних ансамблів, написані ним у співпраці з відомими поетами Петром Скунцем, Іваном Петровцієм, Миколою Рішком, Іваном Козаком, Юрієм Шипом, Володимиром Матіївим. Багато з них виконуються різними професійними та аматорськими колективами України.

За роки своєї активної діяльності Петро Рак був організатором і керівником цілої низки колективів, серед яких народна чоловіча хорова капела «Боян» викладачів та співробітників УжНУ, народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Пролісок» заводу «Ерстед» Великоберезнянського району і «Зорянка» Перечинського районного будинку культури, духовні хори різних конфесій. Певну частину життя Петра Михайловича займала й адміністративна робота: у 1981-1986 рр він був художнім керівником-директором Закарпатської обласної філармонії, а в 1986-2002 рр – заступником начальника та начальником управління культури Закарпатської ОДА.Застосування своєму творчому потенціалу й багатющому хормейстерському досвіду Петро Рак знайшов на педагогічній ниві, працюючи доцентом кафедр музичного мистецтва Ужгородських філій Донецької музичної академії ім.С.Прокоф’єва (2001–2008) та Київського національного університету культури і мистецтв (2000–2016), в яких викладав хорове диригування, читання хорових партитур і хорове аранжування. Узагальненням цього досвіду став навчальний посібник «Методично-практичні рекомендації з хорового аранжування» (2009). Різнобічний творчий талант, організаторські здібності, відповідальність, високі моральні якості Петра Рака викликали захоплення і забезпечили митцеві заслужений авторитет серед колег. Тож не дивно, що він був режисером-постановником обласних культурно-масових заходів та творчих звітів майстрів мистецтв і художніх колективів Закарпаття в Києві, позаштатним методистом Закарпатського обласного будинку народної творчості, головою обласного осередку Національної ліги українських композиторів, членом обласного відділення Всеукраїнської музичної спілки та ради крайового товариства «Просвіта», головою відбіркової комісії обласної премії імені Дезидерія Задора у галузі музичного і виконавського мистецтва тощо.Заслуги Петра Михайловича в царині культури були відзначені званнями лауреата обласної премії імені Дмитра Вакарова (1974), заслуженого артиста України (1978), заслуженого діяча мистецтв України (1995), відмінника освіти (1998), лауреата обласної премії імені Дезидерія Задора в галузі музичного мистецтва, доцента кафедри музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв (2011).

Колектив Заслуженого академічного Закарпатського народного хору глибоко сумує з приводу смерті відомого митця й висловлює щирі співчуття рідним і близьким. На культурно-мистецькій мапі Закарпаття стало менше на одну яскраву особистість…

221 коментар2 поширення